Сьогодні, в день , коли вся наша країна відзначає день української 

писемності і мови, ми зібралися, щоб сказати теплі і ніжні слова про 

нашу рідну українську мову. Ми народилися і живемо на цій 

мольовничій і чудовій землі – Україні. Тут жили наші діди, живуть 

наші батьки, живемо і ми. Тут корінь роду українського, що сягає сивої 

давнини. Тому, де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі.. 

 А зараз запрошую вас на слово щире, на свято наше – торжество 

рідної мови.Свято проходитиме у формі гри-змагання. Для цього ви 

уже сформовані у групи. А назву для своєї групи зараз вибере ваш 

представник. (Діти вибирають картки, на яких записані назви: “Весела 

краплинка”, “Срібний місяць”, “Барвиста веселка”, “Осінній листочок”, 

“Чисте джерело” і ставлять картки з назвою на свій стіл.). За кожну 

правильну відповідь на мої запитання, або завдання вікторини ви 

отримуватимете наклейку-квіточку. Усі квіточки потрібно наклеювати 

на картон, який лежить перед вами, а вкінці заняття ми оцінимо, у кого 

віночок вийшов найбільшим і найпишнішим. 

 Мова… Що таке “мова”? Народ каже: “Слово до слова і зложиться 

мова”, а Шевченко казав так: 

 Ну що б, здавалося, слова… 

 Слова та голос – більш нічого. 

 А серце б’ється, ожива, 

 Як їх почує … 

Любов до рідної мови починається з колиски, з маминої пісні. Народні 

колискові зачаровують усіх своєю надзвичайною ніжністю, простотою. 

У них материнська ласка, любов, світ добра і краси, світ справедливо- 

сті. А ваші мами співали вам колискових пісень? 

 ( Конкурс №1. Виконання колискової.) 

Ви прослухали декілька колискових і почули, що в них мами просили 

для своїх діток кращої долі. 

 Щоб виросло, не змарніло, 

 Щоб тяженько не хворіло, 

 Сили й розуму набиралось, 

 Своїх батьків не цуралось.